Запитаємо себе: - А чи є в Україні критична маса критично мислячих людей, та чи спроможні ми до сумісної праці як повноцинне братство Вільних мулярів, яке існувало в наший землі на початку ХIХ ст. , та до якого входили кращі сини Україні - її міслячи люди.
Першими таємними товариствами Декабристів стали Союз порятунку і Союз благоденства. У 1821 р. було створене Південне товариство декабристів і Північне товариство.
Полтава стала одним з осередків руху Декабристів на його ранньому етапі — етапі Союзу благоденства. Полтавська управа Союзу благоденства визріла з масонської ложі "Любов до істини".)
А в 40-х роках ХІХ століття молоді Костомаров, Куліш, Шевченко, Білозерський та инші намагалися створити Ложу у Києві, а до вирішення справи про заснування Ложі (так як справа це довготривала і системна) створили в 1846 році парамасонське об’єднання – «Братство святих Кирила та Мефодія», яке ставило своїми завданнями «побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі; створення демократичної федерації слов’янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов’янських народів щодо їх національної мови, культури і освіти».
Загально відомо як влада імперії вчініла росправу з усіма цими та иншімі вольнодумцами тіпа Пушкіна та ін.
Повернемось до сучасності. Надамо слово нашому високо освіченому брату.
Частина Перша.
Данило Яневський:
"Чому я веду мову не про народ, а про окремих діячів? Бо розвиток держави й розвиток суспільства - це наслідок діяльності критично мислячих людей.Впродовж ста років нічого не відбувалося, крім фізичного винищення цих критично мислячих осіб. Селяни не побудують державу - майже 20 років ми є свідками їхньої неспроможності. З цього середовища Кравчук, Плющ, Ющенко. Кучма хоч виростав в індустріальному місті, але його ментальність однаково рустикальна. Це люди, які виховувалися в системі тотальних обмежень, а в дитинстві 10 років голоду - це безкінечність. Державу можуть побудувати вільні й відповідальні особи, які не матимуть з того жодного зиску.
Нова матриця виникне лише після того, як розвалиться нині існуюча: на радянських концтаборах не можна створити правову державу. Сучасну Україну розбудовували слуги тоталітарного режиму, які в один день стали найсвідомішими «бандерівцями». Я не засуджую їх. Але мають бути якісь розрізнення. А ці діячі весь час вирішують одне й те ж питання: чи повинен православний знімати кіпу, коли він хреститься в мечеті? (усього одне речення, а як багато сказав про себе шановний доктор історичних наук і телеведучій -пр. автора).
І далі покращання не видно. Країна, в якій слова «політик» або «парламентарій» синонімічні до «негідник», «злодій», «убивця», не може нормально функціонувати.
Складена 1991-го система координат передбачала, що саме ці люди легалізують свою фактичну владу і власність. На стару систему натягнули жовто-блакитне рядно, проте за суттю нічого не змінилося: тризуб зверху, а всередині скриньки «сєрп і молот і звєзда». Різниця між Україною зразка 1917 року та 2010-го полягає в одному: тоді нами взялися керувати жебраки, а тепер - жебраки з дуже великими грошима.
-І де ж візьметься потенціал для змін?
-Він уже є - це покоління народжених на початку 1990-х, яке зараз у своїх університетах ... витворює нову культуру. Цей потенціал - в сотнях дисертацій, і цілком протилежні офіціозу наукові висновки в підпілля загнати вже неможливо. Вона вже інакше мислить і перебуває у внутрішній еміграції. Я переконаний у тому, що людина, перш за все, має займатися вирішенням власних духовних та інтелектуальних проблем, створювати ойкумену довкола себе - ойкумену на простих засадах: Бог є, це наша країна, ми маємо свою гідність і невід'ємні права й ніхто не може ці права узурпувати.
Тому я особисто оголошую режим Януковича незаконним, але не буду бігати на мітинги чи писати відозви. Я кажу: «Не співпрацюю з вами, оскільки я проти будь-якого насильства».
Повертаючись до «критично мислячих персон», їх усього 5%, інші 95%, пристосуванці - ті, хто вирішують тільки побутові питання, але вони й забезпечують виживання людства.
5% для них небезпечні, бо порушують рівновагу, але й поступ без них неможливий».
Наведемо лише один з багатьох прикладів публічного волевиявлення цих 5-відсотковіх наших братів на сайті: OPIR.NET.UA
...постав свій підпис!
Звернення до співвітчизників
Два місяці правління Віктора Януковича поставили Україну перед реальною загрозою втрати державності.
Маючи незначну електоральну підтримку, режим Януковича пішов шляхом стрімкої узурпації влади, нехтування Конституцією та законами України, зради національних інтересів.
Парадоксально, але факт: влада виступає в ролі головного ліквідатора держави. Політичні дії В.Януковича заганяють Україну в становище васала Росії. Продовження – всупереч Конституції – терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму є нічим іншим, як національним відступництвом, актом “продажу” держави.
Україну намагаються повернути в минуле. Тим самим у наших дітей та онуків відбирають перспективу. Замість європейських цінностей і гідного життя їм нав”язують “совкові” міфи і стандарти. Гуманітарна політика у виконанні одіозних політиків стає засобом дезінтеграції України, провокує міжрегіональні, міжконфесійні і мовні конфлікти в суспільстві.
Цілком очевидно, що Віктор Янукович, який став провідником інтересів іншої держави, не може бути Президентом України.
Шановні співвітчизники!
Україна – в небезпеці!
Усвідомлюючи загрозу, що нависла над усіма нами, закликаємо всіма законними методами захистити державний суверенітет України, демократію, європейський цивілізаційний вибір нашого народу. Таке право надає нам і такий обов”язок покладає на нас Конституція України, 17 стаття якої передбачає, що “захист суверенітету і державної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу”.
Вимагаймо усунення Президента В.Януковича від влади!
Будьмо пильними, відповідальними і рішучими!
Від нашої волі залежить наша спільна доля!
Звернення підтримали:
В'ячеслав Брюховецький
Юрій Щербак
Юрій Андрухович
Володимир Василенко
Володимир Панченко
Вадим Скуратівський
Михайло Барбара - лідер гурту "Мертвий півень"
Лариса Денисенко - письменниця
Дмитро Ігнатов - лідер гурту "Роллікс"
Вадим Красноокий - лідер гурту"Mad Heads XL"
Сергій Фоменко - лідер гурту "Мандри"
Ірен Роздобудько - письменниця, журналіст, сценарист
Олександр Глущенко - видавець журналу MEDIASAT
Брати Капранови - письменники
Людмила Таран - поетеса, критик, журналіст
Сергій Піддубний - дослідник української історії та мови, журналіст
Тарас Конощенко - оперний співак
Володимир Даниленко - прозаїк, літературознавець, критик
Степан Процюк - письменник
Сергій Мамаєв - випусковий редактор програми "Вікна-новини"
Дмитро Добрий-Вечір - лідер гурту "Вій"
Іван Андрусяк - поет, прозаїк, критик, перекладач
Андрій Мокроусов - відповідальний редактор і директор видавництва "Критика"
Тимофій Гаврилів - український письменник та перекладач
Володимир Рутківський - дитячий письменник
Сергій Грабовський - публіцист, журналіст
Елеонора Симонова - головний редактор видавництва "Нора-Друк"
Тарас Чубай - лідер гурту "Плач Єремії"
Анатолій Дністровий - письменник
Алла Лазарєва - журналіст-міжнародник, Париж
Леонід Кононович - письменник, перекладач
Анна Багряна - поет, прозаїк, драматург
Євген Маслов - головний редактор харківської газети "Главноє"
Тарас Ткаченко - кінорежисер
Віктор Морозов - співак, музикант, перекладач
Олександр Аргат - журналіст
Дзвінка Матіяш - письменниця, перекладач
Irena Karpa - лідер гурту QARPA
Людмила Тарнашинська - науковець, письменниця
Богдан Либа - музикант
Володимир Войчишин - музикант, гурт "Очеретяний кіт"
Маріанна Кіяновська - письменниця, перекладач
Оксана Луцишина - письменниця
Оксана Кісь - наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України
Галина Яблонська - народна артистка України
Лариса Колос - письменниця, громадський діяч
Анна Яровенко - режисер, оператор
Вахтанг Кіпіані - журналіст
Леонід Плющ - математик, відомий публіцист, літературознавець, правозахисник
Сашко Лірник - казкар
Андрій Шевченко - журналіст
Кирило Булкін - актор
Тарас Денисенко - актор
Сергій Савченко - заслужений художник України
Сашко Положинський - лідер гурту "Тартак"
Юрій Винничук - письменник
Іван Рябчій - журналіст, письменник
…................. Усього: 10143 підписів.
Ці люди взяли на себе відповідальність за Свою Україну! А своїмі підписами, наче кровью, засвідчили належність бо братерства вільно мислячих людей в Україні.
Ці люди — золотий фонд українського народу.
(кінець Частини Першої)
Комментариев нет:
Отправить комментарий